Братухи, я вчера взял закладки с кодеином, такой башатумнай еще не пробовал!
Ну, сразу говорю, я гопник, наркоманскую жизнь выбрал. Но нихрена себе, какие у нас вареные приключения! Вечером я сдаюсь в руки местной улице, и она меня любит. По глазам видно, кто первый наркотики впиливался, а кто на уровне топотушек держится. Жму руку своему брату, и он мне через зубы прошептал, что у него закладки с кодеином. Ну тут я не удержался и кинулся фать.
Закладки с кодеином – это халява, братаны! Ароматный цветок силы, которая проникает в каждую клетку твоего тела. Мое сердце замирает, а мозг выдает красивые картинки. Бешеный мескалин заставлял меня релаксировать, пока я курил свою новую закладку.
Но главное, братишки, это была пауза, чтобы подзарядиться энергией перед ночным штурмом баре. Я собрал своих верных друзей, и мы отправились на поиски веселья и кайфа.
В баре, конечно, было шумно и толпа заводная. Это место, где все души пробуют на вкус пероральное употребление разных напитков, а мы скачем под музыку и орём караоке. Знаете, прикольно когда все вокруг ведут себя адекватно, но только ты в это время ощущаешь себя крутым гражданином планеты.
Я подходил к стойке, заказывал коктейли со странными названиями, не обращая внимания на алкогольную печаль. Да-да, братва, я не пью алкоголь, я просто курю и наркотики жуёю. Никакого этого падения в чарку и похмелья у меня нет, я же сказал – я гопник, алкоголь это не моя струна.
И вот, когда я уже был в своей роли, мы с друзьями залетели на разогретую сцену. Песни летели в ночное небо, а чувство свободы полностью овладевало нашими телами. Я бродил по сцене, пытаясь найти свою песню, которую наизусть знал. О, да, вот она – гимн гопников, на который все старались петь. Там был такой текст, что сами искусители сворачивали от ужаса: "Топ-топ, топотушки в мозгах, мы здесь чтобы веселиться! Курим-суем практическое, для наркоманов это больше чем практика!"
А потом случился момент истины, когда все просто "слились" с песней. Мы чувствовали каждое слово, каждую ноту нашей безумной музыки. Мы были сплочены и счастливы, погружаясь в бездну своих молодых лет.
Ну а как же без заключительного аккорда? Наш брат, который обладал уникальным голосом и умел громко орать, всегда держал жару. Он просто сжигал сцену и завораживал всех присутствующих. Да что там, он был наркоманом и гопником в одном лице, и его голос был пронзительным оружием.
Таким образом, братва, я купил кодеин и орал караоке в баре. Это был безумно крутой вечер для меня, гопника, который нашел свою струну в море музыки и наркотических экспериментов. Мы расслаблялись и наслаждались каждым моментом, которые нам предоставляла наша жизнь на грани закона. Ведь в итоге, братаны, мы лишь ищем свое счастье, и если оно для нас наркотики и музыка – то почему бы и нет?
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.